14/02/2016 Все про усиновлення в Україні ч.1 "Хто? Кого?".

 ›   ›  14/02/2016 Все про усиновлення в Україні ч.1 "Хто? Кого?".

Чимало законодавчих актів регулюють порядок здійснення такої важливої процедури, як усиновлення. Так, відповідно до ст. 20 Конвенції про права дитини, учасницею якої є Україна, дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою. Держава забезпечує зміну догляду за такою дитиною. Такий догляд може включати, зокрема, усиновлення.

Статтею 207 Сімейного кодексу України закріплено, що усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Більш детально порядок та процедура усиновлення регулюється Порядком провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 905 від 08.10.2008 р.

Відповідно до законодавства України усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодше 21 року, за винятком випадку, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на 15 років. Усиновлювачами можуть бути як подружжя, так і одинокі особи, або один із подружжя.

Проте усиновлювачами не можуть бути особи, які:

  • обмежені у дієздатності;
  • визнані недієздатними;
  • позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
  • були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;
  • перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
  • зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
  • не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
  • страждають на хвороби, перелік яких затверджено Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20.08.2008 р. № 479 «Про затвердження Переліку захворювань, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.10.2008 р. за № 1022/15713;
  • є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
  • були засуджені за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
  • є особами однієї статі, а також інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.

Дитина, яку всиновили, зберігає права на пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника, які вона мала до усиновлення.

Особа, яка усиновила дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, натомість, має право:

  • на грошову допомогу при усиновленні дитини у розмірі як при народженні першої дитини. При усиновленні двох і більше дітей розмір допомоги не змінюється;
  • на отримання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
  • на отримання одноразової оплачуваної відпустки тривалістю 56 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (при усиновленні дитини віком старше трьох років);
  • на отримання щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 10 календарних днів.

 

Соломія М’ятка, Олег Репало

cпеціально для Molodid & Partners, Law firm


Адреса:

Київ, вул. Стуса 35-37, офіс 400

chief.mplawyers@molodid.com

Телефони:

+38 (097) 156 19 29

+38 (099) 26 62 567